Запропоновані шляхи використання нових маркерних генів для селекції транформованих клітин рослин, що базуються на використанні мутантних генів тубуліна з природних біотипів та індукованих мутантів рослин, а, в перспективі, і вкорочених генів цього білка, здатних забезпечувати у випадку трансформації рослин синтез молекул тубуліна зі стійкістю до тих чи інших сполук з антимікротрубочковою активністю. Узагальнені результати власних досліджень, пов”язаних з вивченням перенесення та експресії генів мутантного ?-тубуліна, що забезпечують стійкість до фосфоротіоамідних та динітроанілінових гербіцидів, від відповідних мутантів Nicotiana plumbaginifolia до близькоспоріднених та віддалених видів рослин шляхом соматичної гібридизації. Саме ці роботи, що продемонстрували свого часу можливість використання мутантних генів тубуліна у селекції соматичних гібридів, стали відправною точкою для подальшої розробки стратегії використання таких генів у якості селективних маркерів у генетичній інженерії рослин. У подальшому ця технологія була розвинута нами у напрямку використання гена мутантного ?-тубуліна гусячої трави (Eleusine indica L.), котрий визначає стійкість до динітроанілінів, у якості селективного маркерного гена. У результаті розробки схем агробактеріальної і біобалістичної трансформації ряду однодольних та дводольних рослин векторними конструкціями, що містять вищезгаданий ген ?-тубуліна, була продемонструвана можливість його використання саме у якості маркерного гена. На прикладі трансформації ячменю геном людського лактоферину (hLf) продемонстрована можливість застосування мутантного маркерного гена ?-тубуліну для перенесення різних генів інтересу за допомогою методів генетичної інженерії рослин.
Одночасно з розробкою методів застосування гена мутантного ?-тубуліну для селекції трансформантів було отримано трансгенні лінії як однодольних (пальчасте просо та ячмінь), так і дводольних (тютюн, соя та льон) рослин зі стійкістю до динітроанілінів та фосфоротіоамідів. Результати аналізу успадкування стійкості до динітроанілінів у першому і другому поколіннях отриманих трансгенних ліній льону дозволяють розглядати отримані лінії рослин як вихідний матеріал для подальшого селекційного процесу. Отже отримані результати дозволяють також зробити висновок, що використання вже відомих мутантних генів тубуліна зі стійкістю до динітроанілінів та фосфоротіоамідів може паралельно вирішити проблему отримання нових ліній трансгенних рослин, стійких до цих класів гербіцидів.